Тема. Звертання поширені і непоширені. Риторичне звертання. Розділові знаки у реченнях із звертаннями (захист проекту «Роль і значення звертань у творах українського фольклору»)
Мета: узагальнити знання учнів із теми; на прикладах із творів українського фольклору вчити знаходити у реченнях звертання, визначати риторичні звертання й пояснювати їх стилістичну роль; розвивати уміння виражальні можливості звертань в усному і писемному мовленні; виховувати почуття патріотизму, усвідомлення важливості відродження й вивчення фольклорних творів у наш час.
Обладнання: підручний, презентація «Звертання», презентації для захисту проекту.
Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.
Між предметні зв’язки: українська література, мистецтво, народознавство, інформатика.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Повторення знань з теми «Звертання»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ 1.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми з вами поринемо у вир української пісні, визначимо, яку роль у цих піснях виконують звертання, які з них вживаються найчастіше. Тому наш урок – це захист проекту, над яким ви працювали «Роль і значення звертань у творах українського фольклору». Давайте пригадаємо, які ви знаєте жанри фольклору ( прислів’я, приказки, загадки, казки, легенди, перекази, міфи, балади, думи ). Та чи не найпоширенішим жанром нашого фольклору є, безперечно, пісня.
О.П. Довженко писав: «Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан і славний Морозенко, козаки Швачка і Голота — всі вони кличуть до бою за Батьківщину.
Який трудівник — ой у лузі та ще й при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за верстатом — не почував легкості і бадьорості від її геніального ритму?
Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?
Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?
Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!»
ІV. ЗАХИСТ УЧНІВСЬКИХ ПРОЕКТІВ
1. ЗВЕРТАННЯ У КОЛИСКОВИХ ПІСНЯХ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ 2
Колискова – це душа, яка ходить навшпиньках
Усе починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи й радощі, смуток і веселість, тривоги та сподівання. І головне — взаємність з життям, зі світом. Адже дитяче слово, ще не зовсім виразне промовляння, помах ще не зміцнілих рученят, перша ота взаємність очищає і душу, і помисли. І щезає до певної міри все гіркотне, наболіле, стражденне.
Тож не зайве наголосити, що людина таки починається з колискової, з голосу материнської душі над колискою. Уже тоді, з першої почутої мелодії ми відчуваємо багатоголосся життя та світу.
Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Як і сповідь матері над колискою. Коли вгамовуються, стихають людські чвари, коли натруджена (вечірня чи вранішня) земля дихає безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, а світ стає милосерднішим, ближчим до серця, — тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона щемно, тремтливо та ніжно виспівує свою незглибинну душу. Тож навчимося слухати материну сповідь (За М. Сингаївським)
2. ЗВЕРТАННЯ У ВЕСІЛЬНИХ ПІСНЯХ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ 3
Українське весілля - барвисте і пишне родинне свято, що радістю та веселощами супроводжує найвідповідальнішу подію в житті молодят – шлюб. І звісно, яке ж весілля без пісні: радісної чи сумної, та все ж весільної?!
Весільні пісні – це пісні, які супроводжують хід весільного обряду на усіх його етапах, пояснюючи зміст і значення кожного з них. Значна кількість весільно – обрядових пісень генетично являють собою своєрідні замовляння, якими учасники весільної драми висловлювали молодому подружжю різні доброзичливі побажання.
Різні весільні пісні покликані прославляти молодих та їх батьків, відображати думки та настрої учасників весільної драми, або ж описувати основних дійових осіб та їхні дії. Так, у весільних піснях ідеться і про свах, і про дружок, світилок, бояр і боярок, старост і дружб. Співають весільних пісень тільки жінки. Чоловіки ж беруть участь лише у найдраматичніших епізодах обряду — під час нападу бояр, викупу нареченої. Можна сказати, що всі весiльнi пiснi становлять одне велике драматичне дійство, але кожна з них може бути й самостійною малою п’єсою.
Через різноманітні табу, побажання, висловлені в яскравій художній формі, весільні пісні несуть глибокий виховний заряд, закликають любити рід, родину, не цуратися батька-неньки, чесно працювати й жити поміж своїх і чужих, близьких і далеких людей. Весільні пісні — промовистий доказ не лише багатства змісту й форм найбагатшого з усіх обрядів — весільного, а й високої моралі українського народу.
3. ЗВЕРТАННЯ У ПІСНЯХ ПРО КОХАННЯ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ 4
Той, хто перший сказав, що всі на світі пісні – про любов, таки мав рацію. Про неї співали, співають і будуть співати завжди. А ще писати вірші й романи, знімати кіно і розповідати одне одному на вушко чи вголос. Але, все ж таки, саме в піснях є особлива магія, яка робить їх близькими і зрозумілими одразу всім.
Для багатьох із нас першими піснями про любов були ті, які нам співали мами й бабусі. Вони чули їх ще від своїх бабусь, а ті – від своїх. Хто першим підібрав настільки вдалі слова, щоб розповісти про власні болі і солодкі хвилювання – годі й думати. Але те, що ці слова досі знаходять відгук у наших серцях, не викликає сумнівів. Інакше б їх не переспівували знову й знову вже сучасні українці.
4. ЗВЕРТАННЯ У КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИХ ПІСНЯХ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ 5
Які ж пісні найдавніші? Звичайно ж, ті, що пов’язані зі стародавніми обрядами. У давні часи люди не могли пояснити різні явища природи, через що дощ, вітер і сонце вважалися живими істотами, тобто богами, від яких залежало їхнє життя. Богів наділяли іменами: Перун – бог грому й блискавки, Сварог – неба й небесного вогню, Ярило – сонця і весни, Дажбог відповідав за жнива й достаток, Коляда – бог зими. Щоб задобрити богів, люди виконували різні дії – обряди, які супроводжувалися піснями, іграми й танцями. Залежно від етапу сільськогосподарської праці та явищ природи, люди виконували різні обряди й пісні, орієнтуючись на календар.
Цікавою рисою цих пісень часто є імітування трудового процесу: зображають рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це ніби художнє відображення самого життя в піснях, іграх, танках. До календарно-обрядових пісень належать: колядки й щедрівки — зимового циклу; веснянки, гаївки — весняного циклу; русальні, купальські, жниварські (зажинкові, власне жнивні, обжинкові) — літнього циклу.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
А. Авдієвський писав: «Український народ упродовж свого існування завжди був неперевершеним творцем чарівної пісні, яка вирізняється своєрідністю, неповторністю на тлі світової музичної культури. Це найдорожчий скарб народу, неоціненна частка його поетичної душі. У ній зберігається історія і характер, обдарованість і краса людська, у ній, немов у своєрідному комп’ютері, запрограмований морально-етичний код і духовна велич української нації.
У вік музичного модернізму, задушливого смогу біт-, хіп-, поп-, рок-музики, що заполонив душі широких мас, особливо молоді, наша пісня повинна стати своєрідним базисом духовності для тих, хто здатний відчувати красу рідної мови, вслухатись у соловейкову мелодію. Українська пісня не тільки спроможна лікувати тих, хто опинився у незавидному становищі безбатченка. Вона з давніх-давен здатна єднати людей у любові один до одного, у любові до Батьківщини. Свого часу Міллер писав: «Де співають — там лишайся жити». Лихі люди не співають пісень».
ВПРАВА «ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН»
- Що цінного ви почерпнули для себе на сьогоднішньому уроці?
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа із підручника
|